У яких випадках паркетна підлога потребує реставраційних робіт?

Паркет відзначається високим терміном експлуатації. Проте, під впливом надмірних навантажень або природного зношування з часом потрібна реставрація паркету. Поява скрипу, тріщин, подряпин, вм’ятин, потемніння поверхні – всі ці недоліки можливо подолати без необхідності заміни підлоги. Грамотно здійснені роботи з відновлення повертають покриттю його цілісність та естетичну привабливість, так що паркет буде служити ще довго. Справу варто доручати професіоналам, які мають у розпорядженні спеціальне обладнання та матеріали, і володіють знаннями та навичками, необхідними для отримання хороших результатів. Самостійне ж відновлення з ручним шліфуванням та ремонт підручними інструментами зазвичай супроводжуються суттєвими витратами сил та часу.

Як здійснюється локальний ремонт?

Якщо дерев’яна підлога має незначні зовнішні дефекти чи пошкодження на певних ділянках, проводиться їх усунення. Так, наприклад, щілини між планками обробляють спеціальною шпаклівкою, обравши засіб підхожого тону. Коли чується скрип, спеціалісти виявляють, які саме плашки видають ці звуки, тручись одна об іншу, й після цього «підганяють» їх за допомогою метизів. Іноді причиною стає відшарування паркету від чорнової основи – у такому разі планки повертають на місце. Подряпини та потертості на невеликій частині підлоги прибирають, шліфуючи її та наносячи шар фінішного покриття. Здуття від впливу води – складна проблема, але вона піддається розв’язанню. Для такої мети майстри використовують будівельний фен, щоб нагріти пошкоджене місце, а тоді вирівнюють паркет під тягарем. Наступні дії уже залежатимуть від обставин, з огляду на те, у якому стані після виправлення здуття виявиться ділянка.

Які заходи передбачає повна реставрація підлоги?

Повне відновлення необхідне для значно зношеного паркету, який був у користуванні впродовж дуже тривалого часу. Перед тим, як майстри візьмуться до роботи, з приміщення слід винести меблі та предмети декору, захистити люстру папером чи поліетиленовою плівкою. Це пов’язане не лише з забезпеченням доступу до кожного куточка підлоги, а й з тим, що в ході реставрації підіймається у повітря багато пилу.

Спочатку підлогу оглядають та перевіряють, щоб оцінити її стан та зрозуміти, який перелік дій треба здійснити. Якщо наявне здуття чи скрип, ці недоліки усувають, після чого проводиться шліфування або циклювання. Для цих завдань використовують відповідне устаткування

• паркетно-шліфувальну машину;
• будівельний чи звичайний пилотяг;
• циклювальну машину.

Також може знадобитися наждачний папір різної зернистості, кутова шліфувальна машина. Перший спосіб доречний при середньому зношуванні, коли достатньо зняти верхній шар деревини товщиною до 1 мм. Циклювання дає змогу відновити первісну привабливість при глибших пошкодженнях – в процесі знімається шар до 1,5 мм. Слід враховувати, що цю процедуру можна проводити неодноразово, але лише до тих пір, поки залишковий шар не становитиме 7 мм.

По закінченні цих етапів шпаклюються щілини, на все підлогове покриття наносять лак або масло. Наявність фінішного шару не тільки додає красивого вигляду, а й сприяє кращому захисту від механічних пошкоджень та експлуатаційних навантажень, агресивних чинників навколишнього середовища – вологи, ультрафіолетового випромінювання, перепадів температур.